Особистісно-орієнтований підхід на уроках історії

У Законі України „Про загальну середню освіту" визначено, що мета освіти цього рівня - інтелектуальний і фізичний розвиток особистості. Педагогічна наука визначила шлях досягнення цієї мети - впровадження особистісно-орієнтованого навчання.

На перший погляд, здається, що у цьому навчанні немає нічого нового, чого б раніше не робили педагоги. Адже в основному розвиваюче навчання поєднували з диференціацією та індивідуалізацією навчально-виховного процесу, шукали і впроваджували нові шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів. Популярним був принцип: „Учень – не губка, яка повинна в себе все вбирати, а факел, який потрібно запалити".

Для справжнього вчителя учень завжди був особистістю. Так у чому ж індивідуальність особистісно-орієнтованого навчання?! А у тому, що воно забезпечує перетворення учня в суб'єкт дій та відносин навчально-виховного процесу, реалізує можливість учнів активно діяти, вступати у всебічні відносини у процесі здобуття знань.

Соціологічні дослідження і практика довели, що наші діти в порівнянні з європейськими та американськими ровесниками, мають глибші, просто академічні знання але гірше адаптуються у житті. Тому особистісно-орієнтоване навчання повинно забезпечити кращу підготовку дітей до життя, щоб майбутнє покоління було не тільки більш освіченішим, де й більш пристосованим до сучасних складних життєвих реалій.

Отже, особистісно-орієнтоване навчання - це навчання, у якому учень виступає суб'єктом навчальної діяльності, в якому враховуються індивідуальні властивості учня і яке спонукає дитину до самостійного пізнання і мислення, сприяє формуванню всебічно-розвиненої особистості, яка вміє знайти застосування своїм знанням, знаходити практичні шляхи вирішення проблем. Це навчання, процес, в центрі якого особистість людини - і учня, і вчителя: діалог, партнерство, самоповага, самореалізація, самовдосконалення, її самобутність і самостійність, в якому спочатку розкривається суб'єктивний досвід людини, а потім співвідноситься до знань.

Причинами особистісно-орієнтованого навчання є: зосередження на потребах учня; не монолог, а діалог; співпраця вчителя з учнями; пристосування методики до навчальних можливостей дитини; саморозвиток і самореалізація учнів.

Уроки історії є найкращою можливістю досягти мети особистісно-орієнтованого навчання - виховання особистості, здатної до критичного мислення, аналізу обставин, самостійного вибору оптимального шляху розв'язання проблем. Гіпотеза - аргумент - висновок - ключові поняття інновації. Звертання до них дає можливість формувати особистість, здатну не приймати на віру „солодких обіцянок" , тобто виховувати не пасивних гвинтиків, а активних громадян суспільства. Історію треба обов'язково викладати з різних точок зору, це допоможе краще зрозуміти варіативність історичного процесу, різноманітність засобів його пізнання.

Без належного рівня правових знань і навичок правомірної поведінки неможлива свідома участь особи в суспільному та державному житті. Тому технології особистісно-орієнтованого навчання найкраще допомагають у досягненні даної мети на уроках основ правознавства і практичного права (8 кл.).

Ось лише деякі фрагменти особистісно-орієнтованого навчання на уроках практичного права. При вивчені теми „Навіщо людині права" попередньо даю групам учнів можливість розробити права людини. Пропоную фантастичне завдання: ваша планета загинула внаслідок природних катаклізмів. На космічних аеробусах жителі переселилися на іншу планету, де можливе життя. Розробіть права які необхідні для нормального співжиття людей один з одним. Кожна група учнів придумала назву уявної країни, девіз, права на великих листках ватману або у зошитах у вигляді конституції (все художньо оформлено). Після захисту прав наступним етапом була робота зі спрощеним варіантом Загальної Декларації прав людини. Учні повинні були порівняти тексти ЗДПЛ зі списком прав, які розробили раніше, визначити, які є у списку, а які є відсутні.

Отже, на цьому уроці було використано суб'єктивний досвід дітей. Крім того створена ситуація успіху. Адже французький юрист Рене Самюель Кассен за створення ЗДПЛ одержав Нобелівську премію і похований в Пантеоні.

Які ж головні особливості, а отже і критерії, особистісно-орієнтованого уроку історії та правознавства?

1) Створення вчителем на початку уроку позитивного настрою для роботи, так званий психологічний настрій.

2) Повідомлення учнем не тільки теми, але й цілей, форм, організацій діяльності. Учень повідомляє мету уроку як важливу особисто для себе.

3) Засвоєння учнями змісту освіти переважно під час їхньої активної діяльності. Вчитель повинен забезпечити гнучку організацію процесу учіння школярів-в залежності від цілей уроку, продумати його етапи: повідомлення матеріалу, виконання творчих завдань,

взаємоперевірка, аналіз спільної роботи. Конструювання дидактичного матеріалу повинно створити можливості для самовиявлення учнів. Потрібно заохочувати оригінальні ідеї, гіпотези, надавати можливості питання не стримуючи ініціативи школярів заохочувати обмін думками, стимулювати до активних дій, доповнення і аналізу відповідей своїх товаришів, створювати складні ситуації що виникають в галузі застосування знань (дискусії, диспути). Продумувати послідовність виконання завдань, видів роботи для зменшення втоми, збереження інтелекту і здоров'я успіхів.

4) На особистісно-орієнтованих уроках навчають вчитися, бо „не можливо всього навчитися, але можна навчити вчитися". Ось чому прогресивним методом вважається використання навчальних модулів, тобто індивідуальних програм діяльності. Навчальні модулі можуть бути розроблені для всього уроку, або певної його частини.

5) Надання учню можливості вибору для нього як суб'єкта діяльності певних способів просування до визначеної мети, яким він надає найбільшої переваги (варіанти завдань, способи їх виконання, форми звіту про результати). Це підвищує відповідальність учнів за свідомий вибір і його результати.

6) Активізація суб'єктивного досвіду учня, використання його в процесі знань.

7) Прагнення до створення ситуації успіху для кожного учня.

8) Практичність теорії, тобто учень повинен знати, де одержані знання можна примінити в житті.

9) На особистісно-орієнтованих уроках оцінюють механізм творчості учнів (оцінювання і цінування). Аналіз відповідей учнів має бути не тільки з точки зору правильності і неправильності, але з врахуванням як учень міркував, де помилився, чи висловлює оригінальні думки.

Для демонстрації технології особистісно-орієнтованого навчання можна взяти тему з новітньої історії у 10 класу «Індустріальні країни Європи та Америки у 1919-1939 рр.». Цю тему вивчають у другому семестрі, коли учні вже накопили достатньо фактичного матеріалу стосовно підсумків Першої світової війни та переділу світу переможцями, стосовно соціально-політичних рухів того часу.

Десятикласники вже вміють на емпіричному рівні робити прості умовисновки, аналізувати матеріал, розчленовувати його на головне та другорядне. Тема включає вісім уроків. Це дозволяє поволі показати всі стадії навчального процесу, технологію особистісно орієнтованого навчання. Виходячи з потенціалу класу, можна обрти форму подачі матеріалу, наприклад, полілог з елементами дискусії. Розділ «Індустріальні країни Європи та Америки у 1919—1939 рр.» якраз і дозволяє опертися на попередні знання учнів, розкрити той потенціал, який вони мають.

Головною метою цього розділу е з'ясування основних тенденцій у розвитку індустріальних країн світу, а саме — боротьба між ліберально-демократичними країнами та тоталітарними державами, боротьба, яка невідворотно вела до зіткнення між ними. Учням потрібно з'ясувати причини становлення фашистських режимів у Італії, Німеччині, Іспанії як реакції на наслідки війни та світову економічну кризу. Треба зрозуміти морально-етичну сторону проблеми—у чому полягає небезпека диктатури та чи можлива вона в сучасний період.

Працюючи з цією темою, учні продовжують формувати навички роботи з історичними документами та підручником, використовують порівняльно-історичний метод за такими завданнями:

1. Встановіть, у чому полягала відмінність проведення політики консерваторів і лейбористів у Англії?

2. Знайдіть подібні риси фашистських режимів Італії і Німеччини.

Також широко застосовується метод встановлення причинно-наслідкових зв'язків:

1. Чим було викликане намагання правлячих кіл Англії «умиротворити» Німеччину?

2. Які причини приходу до влади Народного Фронту у Франції?

Знаходить застосування й метод аналогій:

1. У чому полягала особливість економічної депресії у Франції?

2. Чому в Німеччині не вдалося запобігти встановленню фашизму?

Вивчаючи цю тему, учні мають самостійно переносити свої знання та вміння у нову ситуацію, комбінувати засоби діяльності під час вирішення проблем, враховувати можливість альтернативи.

1. Чому фашизм не був розповсюджений у Франції?

2. Що може використати Україна з досвіду «нового курсу» Рузвельта?

3. Чому держави-переможці виявилися нездатними зберегти встановлений ними післявоєнний устрій світу?

Вступний урок має грати ключову роль у структурі теми. Потрібно зацікавити учня, заінтригувати поставленою проблемою. Якщо це завдання буде виконане, то наступні не викличуть ніяких труднощів. Інтерес — це рушійна сила історії, без своєї «родзинки»,

неповторного аромату епохи історія буде простим набором дат та нудних фактів. Зацікавивши учня, вчитель може розраховувати на стовідсоткове засвоєння матеріалу. Особистісно-орієнтоване навчання якраз і перетворює учня на рівноправного партнера вчителя, співавтора уроку.