ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ
(і навіть світовій) історії. Скільки є різноманітних згадок про них, і не тільки українських. Однак поряд з їх мужністю, силою, хитрістю та розумом частенько зустрічається краплинка містики, яка робить їх чимось більшим, ніж просто вояками. То може й справді запорожці були не такими вже й звичайними?
Ось кілька цікавих фактів про українських лицарів:
- Окрім зброї, сили і вміння гарно битися, козаки мали ще одну значну перевагу – кмітливість та хитрість. Практично завжди їм вдавалось непомітно підкрастися до ворога та застати його зненацька. Звичайно це додавало шансів здобути перемогу.
- Згадаймо і про оригінальний човен, який козаки використовували для військових походів. Як би дивно це не звучало, але його можна назвати «прабатьком» сучасних підводних човнів. Він складався з двох днищ, між якими розміщували вантаж аби занурити судно у воду. Так козаки непомітно підпливали до ворогів. Перед початком наступу вантаж викидався, а судно раптово піднімалось на поверхню. Звичайно, це ставало несподіванкою для противника, адже ніхто не очікував, що запорозьке військо може з’явитись з морських глибин :) Для такого ж діла використовувались перевернуті чайки – славнозвісні човни козаків, котрі не боялись ні штормів, ні ворожих військових кораблів. Їх часто перевертали догори дном, аби непомітно підкрастися до ворога.
- Запорізьку Січ поправу називають першим демократичним об’єднанням світі. Якщо взяти до уваги, що багато людей прийшли сюди через соціальну несправедливість, то це й не дивно. Всі питання, стосовно життя та діяльності козаків вирішувались голосуванням на радах.
- Вважається, що у мирний час головною розвагою козаків була пиятика. Звичайно, не обходилось і без цього. Але запорожці також полюбляли і культурний відпочинок: грали на музичних інструментах, співали пісень, танцювали та влаштовували показові бої на втіху собі та іншим. Також було у них багато справ по господарству, адже на Січі жінок не було, то ж доводилося поратися самотужки :)
- А от у походах пиячити було суворо заборонено. Порушення цього правила прирівнювалось до зради і могло каратись смертю.
- Зрозуміло, що сімейне життя козака було складним, якщо взагалі було. Але вони знаходили побратимів на Січі, за яких усе ладні були віддати. Подейкують, що був у них навіть особливий ритуал, під час якого воїни обмінювались власними натільними хрестами. Це означало вірність один одному.
- Закони на Січі були досить жорстокими. За крадіжку чи вбивство одного з побратимів, козак не те що платив життям, а робив це в доволі жорстокій формі: його могли поховати живцем разом з небіжчиком, або бити кийками, що часто закінчувалось фатально. Так, можна сказати, що це не гуманно, зате дисципліна була відмінна.
- Були серед козаків особливі хлопці, яких звали характерниками. Вважалось, що походять вони від древніх язичницьких волхвів, які володіли таємними знаннями, вміли пророкувати майбутнє. Деякі історики притримуються теорії, що після прийняття на Русі християнства їх переслідували князі та греки. Тому волхви-язичники створювали невеликі об’єднання далеко від великих міст – січі. Там вони навчали майбутніх воїнів бойовим мистецтвам, обрядам та звичаям. Про характерників казали, що їх «ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля, крім срібної, не брали» і що вони «могли відкривати без ключів замки, плавати на човнах по підлозі, як по морських хвилях, переходити через річку по сукняній повсті чи циновках з лози, брати в голі руки розпечені ядра, бачити за кілька верств довкола себе, перебувати на дні ріки, влазити і вилазити з туго зав’язаних і навіть зашитих мішків, «перекидатись» у котів, перетворювати людей у кущі, вершників - на птахів, залазити у звичайне відро і плисти в ньому під водою сотні, тисячі верств»…
- Козаки користувались не тільки власними знаннями, а й запозичували бойові прийоми в інших народів. Подейкують, що на Січі жили не лише українці, а й представники близько 20 різних національностей: росіяни, поляки, молдавани, білоруси… Окрім того самі козаки та гетьмани часто подорожували світом, знайомились з культурою та звичаями інших країн.
- Запорізьку Січ можна по праву вважати першим політичним формуванням на території України, так як у неї були всі ознаки республіки, вона була незалежною і всі європейські країни намагалися налагодити з нею дипломатичні відносини.
- Одного прапора для козаків не існувало, однак з 17 століття зайшла мова про головний стяг запорізької держави. На ньому було зображено Архангела Михайла на червоному фоні з одного боку, і білий хрест, золоте сонце, півмісяць і зорі – на іншому. А своєрідним гербом став козак з мушкетом.
- Цікаво, що на прапорах козаків часто зображали шестикутну зірку. Однак іудеїв це ніяк не стосувалось. В давнину це був символ магії або емблема окремих родів. Тоді це був досить популярний знак, який означав гармонію.
- Що стосується характерної зачіски та вусів українських лицарів, то кажуть, що козаки успадкували їх від язичницьких предків. Традиція голити голову та обличчя передавалася від місцевих племен до Київської Русі і так з часом дійшла і до козаків. Історики кажуть, що у древніх слов’ян немає жодного бога з бородою чи довгим волоссям, а отже такий образ вважався здавна божественним. Хоча існує ще одна легенда, що козаки вважали себе надто грішними для раю. Тому, коли вони потраплять у пекло, Бог може змилуватись над ними і витягнути за чуба. Загалом, така легенда, як і зачіска, була притаманна не тільки козакам. В древні часи оселедця вистригали єгипетським фараонам, індіанцям з деяких племен, татарам, індійцям, персам, японським самураям… Чи згадайте бодай турецького Джина. Для багатьох народів оселедець символізував «промінь сонця». Різниця між ними і козаками полягала лише в тому, що запорожці вистригали оселедця на лобі, у той час як інші народи залишали його по центру голови чи на потилиці. А ще козаки казали: «Як на війні загину – мене ангел понесе в небо за чуприну».
- Існував у запорожців цікавий звичай. Їх курені були завжди відкриті. Мандрівник чи перехожий може зайти туди, погостювати, попоїсти і рушити далі в дорогу. І це навіть якщо господаря немає вдома. Однак існувало суворе правило, з куреня нічого не виносити, а інакше – покарання. А як хтось знайде якусь річ на Січі, прив’язує її до високого стовпа. Як за три дні власник не знайдеться, то і річ переходить у володіння того, хто її знайшов.
- Розповідають, що на Хортиці досі росте величезний дуб, оспіваний у козацьких піснях і легендах. В деяких з них розповідається, що запоріжці проводили під ним свої обряди, йдучи на бій. Подейкують, що цьому дереву уже 700 років.
- Щодо походження слова «козак» також існує багато теорій. Деякі польські дослідники вважали, що воно пішло від ім’я відомого ватажка, котрого звали Козак і котрий майстерно боровся з татарами; або що найменування походить від слова «коза», бо козаки були дуже хитрими і могли пролізти будь-куди. Турецькою «козак» означало «волоцюга», «розбійник». Логічно, що турки дали козакам саме таке прізвисько. Вочевидь, воно прижилось на Україні і з часом зовсім втратило негативне забарвлення.
- Подейкують, що козаки добрались і до Америки. Розповідають, що Джон Сміт, один із засновників першого британського поселення на американському континенті, трохи раніше брав участь у католицькій боротьбі проти татар та турків. Під час одного з боїв він потрапив у полон, де пробув аж доки козаки його не врятували. Згодом він гостював на Січі, а звідти повернувся до Англії, куди запросив і запорожців. Якраз у цей час британці вирішили заснувати першу колонію в Америці. Кажуть, Джон Сміт вирушив у подорож, прихопивши із собою кілька козаків, які виявили бажання.
Ось такі от хлопці жили на Запоріжжі. А як знаєте ще щось цікавеньке про них, діліться з нами .
Знаметий чуб Знаменитий довгий чуб-оселедець — це особливо важливий атрибут зовнішності запорізького козака. Відрощували його лише досвідчені і загартовані в боях запорожці. Сенс у нього закладали сакральний: досвідчений козак в результаті своїх пригод був занадто грішний, і пекла йому було не уникнути; лише за довгий чуб, за легендою, милостивий Бог міг витягнути його з пекельних котлів. 26 міцних слов’янських слів
Знаменитий лист, написаний козаками турецькому султану Мехмеду IV, містив близько двох з половиною десятків грубих образ. Відмовляючи султану на вимогу припинити напади, запорожці переінакшили всі його численні титули, перетворивши їх на знущальні образи, супроводжувані абстрактними нецензурними висловлюваннями.Цікаве з історії
Вперше назва "Україна" з'явилася
наприкінці XII ст. в Іпатіївському літописі у 1187 році у зв'язку зі смертю в
Переяславі князя Володимира Глібовича. У літописі говориться: "...и
плакашася по нем всі переяславци... бе бо князь добр и крепок на рати... и о
нем же Украина много постона...". За часів Галицько-Волинського князівства
його землі одержали назву "Україна", яка пізніше, з XVI ст.,
вживалася в документах в межах більшості заселених українцями земель, що
увійшли до Польщі.
***
Автохтон — грецьке слово, що відповідає
латинському "абориген" і означає людину, що споконвіку живе в одній і
тій же місцевості.
Професори Погодін, Лавровський, академік
Соболевський розвинули теорію, що в Київському князівстві спочатку жили
великороси (тобто росіяни), які після татарського погрому емігрували на північ,
а на їхнє місце прийшли українці. Проти так званої погодинської теорії
виступали професор Максимович ("О мнимом запустении Украины", 1857
рік), О.Котляревський ("Были ли малороссы исконньми обитателями Полянской
земли или пришли с Карпат в XV веке") і В.Антонович ("Киев, его
судьба и значение", 1882 рік). Докладний огляд цього питання дав професор
М.Грушевський в своїх працях. Він переконливо доводить тезу про автохтонність
українського народу.
Важливу роль у доведенні автохтонності
українського народу відіграли пізніші археологічні розкопи, які виявили, що
Київщина була заселена ще в палеоліті (найдавніші часи кам'яної доби). Знайдеш
знаряддя праці, хатнє знадоб'я та виявлені особливості поховання людей дають
привід вважати, що тут жив народ, який був пращуром теперішніх українців.
Підтвердження автохтонності українського
населення принесли також дослідження трипільської культури — найдавнішої
культури на території України. Хліборобська та мистецька традиції цієї культури
спільні з цими традиціями сучасних українців.
***
Найдавніші згадки про приручення тварин на
території України належать до епохи мезоліту — тобто VII-VI тис. до н.е. Як
свідчать знахідки у мезолітичних шарах, першою свійською твариною був собака. В
епоху міді-бронзи було приручено всіх основних сільськогосподарських тварин, в
тому числі і коня, якого тоді ж пристосували до верхової їзди.
***
Початок землеробства на території України
припадає на 2-у половину VI-V тис. до н.е., тобто на ранні етапи неоліту. Під
час розкопок поселень племен буго-дністровської неолітичної культури виявлено
керамічні вироби з відбитками зерен і полови злаків. За визначенням ботаніків,
вони належать трьом видам: пшениці, ячменю та просу.
***
Першим кодексом норм давньоруського права є
"Руська правда" — цінне джерело вивчення соціально-економічного і
політичного життя, правової системи Київської Русі ХІ-ХІІ ст. Перші списки
"Руської правди", що, вірогідно, була укладена в Софійському соборі і
містила основи українського, білоруського, російського та литовського права,
знайшов у 1738 році В.М.Татіщев.
***
Найстародавнішим істориком на території
України вважається один з античних науковців Сириск. У 1908 році на землях
античного міста Херсонесе археологи знайшли стелу з текстом III ст. до н.е.
Напис вдалося розшифрувати, і з'ясувалося, що стелу було встановлено на честь
херсонесіта Сириска, сина Геракліда, увінчаного за історичні дослідження
золотим вінком. Нині стела зберігається в Херсонеському історико-архітектурному
заповіднику в Севастополі.
***
Найдавніші прізвища, тобто власні особові
назви, близькі за значенням до сучасних прівищ , зафіксовані в українських
пам'ятках ділової мови — грамотах ХІV - XV ст. Це князь Іван Васильович
Чорторийський, пан Іван Чорний, пан Воячко Рогатинський. Характерно, що все це
прізвища людей, котрі належали до тодішньої суспільної верхівки, прізвища
князів, магнатів, власників великих земельних маєтків. Чому саме в них
з'явилися прізвища? Ці люди купували і продавали свої села й інші маєтності,
записували їх у спадок дітям, родичам, і ці юридичні дії потребували оформлення
відповідними документами. А для дітей чи онуків було вигідно, щоб прізвище
свідчило про те, що вони нащадки і спадкоємці такого-то предка.
***
Найдавніші житла первісної людини на території
України типу чумів, вкритих шкірами (стоянка Молодове-1 поблизу с.Молодове у
Чернівецькій області), а також житлові печери з перегородками з кісток мамонтів
(грот Чокура у Сімферополі) належать до муст'єрського періоду (середній
палеоліт: 50-40-ві тис. до н.е.).
***
Найдавнішими документальними спорудами на
території України, збудованими до винаходу технічних засобів будівництва, є
кургани. Це —"піраміди південних степів", як їх називали перші
дослідники XVIII ст. Феномен цих споруд, а, отже, і колосальних витрат
непродуктивної праці, залишається нез'ясованим. Найбільша кількість степових
курганів споруджена у ІІІ-ІІ тис. до н.е.
***
Перші кам'яні споруди на Русі відомі ще за
язичницьких часів. Однією з таких будівель, згадуваних літописом, був
князівський палац — терем Святослава Ігоревича у Києві.
Найдавнішими свідченнями про існування колісного транспорту є залишки возів,
виявлені в Сторожевій Могилі поблизу Дніпропетровська, на Мелітопольщині та в
інших місцях. Як тяглову силу для них використовували волів. Належать ці
знахідки до племен ямської культури Подніпров'я, які жили наприкінці III — на
початку II тис. до н.е.
***
Найбільшим транспортним шляхом стародавності, що пролягав на території України,
був "шлях з варяг у греки" — система річкових шляхів і волоків між
ними завдовжки 3000 км, що зв'язувала північні землі Давньої Русі з південними
руськими землями та Балтійське море з Чорним. Виникла вона у IX — на початку X
ст. і мала велике значення для розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі
Давньої Русі.
***
Перший автомобіль з'явився на території сучасної України, а разом з тим і в
усій тодішній Російській імперії у 1891 році в Одесі Купив у Франції це
механічне чудо редактор газети "Одесский листок" В.В.Навроцький. То
була одна з найперших ще дослідних моделей уславленої згодом фірми
Панар-Левассор.
***
Найдавніші згадки про пересилку вістей на території України належать до 1 тис.
до н.е.: грецькі історики згадують про передачу повідомлень у народів, які жили
у Причорномор'ї, — скіфів та сарматів.
***
Найбільшою битвою з XVII ст. до середини XX
ст. є Берестейська битва 1651 року між Україною і Кримом з однієї сторони, і
Річчю Посполитою — з іншої. В ній брало участь до 600 тис. воїнів. Тільки битви
другої світової війни, зокрема на Курській дузі, біля Москви і Берліна мали
більші масштаби.
***
Етруски (з латинської— плем'я, народ), давні
племена, які в 1-му тисячолітті до н.е. населяли північну частину Апенінського
півострова і створили розвинуту цивілізацію, що передувала римській. Етруски
створили самобутнє мистецтво, яке з часом активно вплинуло на розвиток
художньої культури стародавнього Риму. Значного розвитку досягла архітектура,
планування міст, будівнича техніка. Були поширені храми з Трьома внутрішніми
приміщеннями, зведені на високих подіумах, пишно оздоблені скульптурними
композиціями і декором. Розвивались художні ремесла, зокрема виготовлення
виробів з бронзи, золота, кераміки. Гробниці, склепи прикрашались
монументальним живописом. Етруські жінки нарівні з чоловіками брали активну
участь у суспільному житті.
Деякі українські вчені вважають, що етрусками
були племена орійців, які переселились на Апеніни з пра-України. Застосовуючи
закономірності граматичної будови української мови, так званий "український
мовний ключ", американський вчений українського походження Іван Стойко
розшифрував досить багато етруських написів. Одну із золотих таблиць, знайдених
в етруському місті Пиргі в 1964 році, І.Стойко переклав так: "Колишній
вояче, бачиш все. Ти, мабуть, вірив, і ту віру прийняли всі. Зобач чужинець це
говорить і це гордість дасть. У собі я тішусь і знаю, бо ви учили "пошана
в рай веде"...
10 ВИНАХОДІВ
10. Рентген
Українець
Іван Пулюй за 14 років до німця Вільгельма Рентгена сконструював трубку, яка
згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Він набагато глибше,
ніж Рентген, проаналізував природу і механізми виникнення променів, а також на
прикладах продемонстрував їх суть. Саме Іван Пулюй першим у світі зробив
рентгенівський знімок людського скелета.
9. Опріснення морської води
Технологію
опріснення морської води для пиття розробив професор Одеської державної
академії холоду Леонард Смирнов. Заморожена особливим чином морська вода
перетворюється в кристали, з поверхні яких можна видалити солі, шкідливі
речовини, а також важкі ізотопи водню, які негативно впливають на гени і
нервову систему людини.
8. Компакт-диск
Мало
хто знає, що прообраз компакт-диска в кінці 1960-х винайшов аспірант Київського
інституту кібернетики В'ячеслав Петров. Тоді розробка носила науковий характер
і не мала нічого спільного з музикою. Оптичний диск був створений для супер
ЕОМ.
7. Кінескоп
Йосип
Тимченко - людина, яка за два роки до відкриття братів Люм'єр, спільно з
фізиком Миколою Любимовим розробив скачковий механізм «равлик». Його принцип
дії був покладений в основу створення кінескопа. У 1893 році в Одесі були
показані два фільми, знятих за допомогою першого кінескопа. Тимченко випередив
західних винахідників кінематографу, однак його пристрій не був запатентований
6. Електричний трамвай
На
початку 1870-х полтавчанин Федір Піроцький розробив технологію передачі
електроенергії через залізний дріт. У 1880 році Піроцький представив проект
застосування електрики "для руху залізничних потягів з подачею
струму". Через рік в Берліні поїхав перший трамвай, вироблений компанією
Siemens за схемою українця.
5. Гасова лампа
Лампа
на основі згоряння гасу була створена львівськими аптекарями Ігнатієм
Лукасевичем і Яном Зехому 1853 році. Одночасно з лампою був винайдений і новий
спосіб отримання гасу шляхом дистиляції і очищення нафти
4. Ракетний двигун і перший супутник Землі
Уродженець
Житомира Сергій Корольов є конструктором радянської ракетно-космічної техніки і
засновником космонавтики. У 1931 році він разом з колегою Фрідріхом Цандером
домоглися створення громадської організації з вивчення реактивного руху, яка
згодом стала державною науково-конструкторської лабораторією з розробки
ракетних літальних апаратів. У 1957 році Корольов запустив на навколоземну
орбіту перший в історії штучний супутник Землі.
3. Перша пересадка нирки
Юрій
Вороний здійснив першу в світі пересадку нирки. Надзвичайно важливо, що в
клінічних умовах Вороний довів, що "нирки свіжих трупів у стані оживати і
функціонувати при пересадці іншій людині", і що "поза всяким сумнівом
трупні органи при пересадці людині не дають якою б то не було специфічної
інтоксикації або анафілаксії". Своєю операцією Вороний надовго випередив
розвиток трансплантології. У більшості країн світу клінічні пересадки
кадаверних нирок почали робити тільки в 50-60-ті роки.
2. Вертоліт
Винахідником
вертольоту є київський авіаконструктор, який емігрував до США, Ігор Сікорський.
У 1931 році він запатентував проект машини з двома пропелерами - горизонтальним
на даху і вертикальним на хвості. У вересні 1939-го почалися випробовування
гелікоптера VS-300 спочатку на прив’язі, а 13 травня 1940-го конструктор вперше
підняв свою машину у вільний політ. Їхній успіх сприяв отриманню першого
замовлення від американської армії. Поступово скромна фірма Сікорського
перетворилася на потужний концерн, який щороку випускає сотні гвинтокрилів
цивільного й військового призначення.
1. Вакцини проти чуми та холери
Володимир
Хавкін створив перші в історії вакцини проти чуми і холери. Він працював
спочатку в Одесі, а пізніше в Парижі. У Франції Володимир Хавкін винайшов
протихолерну вакцину. Уряд царської Росії відмовився застосовувати винахід
політичного противника московської імперії. Після відмови застосовувати
протихолерну вакцинацію в ряді країн Європи, Хавкін з 1896 року працював в
Індії, де створив першу в історії вакцину проти чуми. Зусилля вченого знайшли
підтримку в уряду Великої Британії. Експерименти з винайденими вакцинами Хавкін
найчастіше проводив на своєму організмі. В Індії було вакциновано понад 4
мільйонів людей. Видатний вчений був призначений головним бактеріологом країни
та директором Бомбейської протичумної лабораторії. Пізніше ця лабораторія була
перетворена в Інститут Хавкіна.
Комментариев нет:
Отправить комментарий